Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, за ким воно зареєстровано та і те що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частки кожного з подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, шлюбним договором або рішенням суду. Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. За системним тлумаченням частин четвертої та п’ятої статті 71 Сімейного кодексу України згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається шляхом його оцінки виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, у таких спорах важливо встановлювати обсяг спільно нажитого майна наявного на час припинення шлюбних відносин, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час припинення ведення спільного господарства та розірвання шлюбу, та те, що знаходиться у третіх осіб, у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість також слід враховувати при поділі.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

Не підлягає поділу майно, що є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка:

– майно набуте до шлюбу;

– майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

– майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали чоловіку чи дружині особисто;

– житло або земельна ділянка набуті внаслідок приватизації (виключення: приватизація житла в період із 8 лютого 2011 року по 12 червня 2012 року – тоді приватизоване житло вважалося спільним);

– речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

– премії та нагороди, одержані за особисті заслуги;

– кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала дружині чи чоловіку, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;

– страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.

Ми, у Адвокатському бюро «Олександр Паламарчук і партнери», при вирішенні питання поділу майна подружжя, дотримуємось індивідуального підходу до кожного Клієнта, що полягає у ретельному вивченні всіх обставин справи. Наші адвокати допоможуть Вам розібратися у тонкощах та нюансах, визначитись яке майно підлягає поділу, а яке є особистою власністю, чи є підстави для збільшення, або зменшення частки при поділі майна, та захистити Ваші права в суді.

Телефон для запису на консультацію: + 38 097 568 99 28; + 38 099 294 89 25

Залишити відповідь